Бірмансько-сіамська війна 1593–1600 рр. була слідом за конфліктом 1584–1593 рр. між двома націями.Цю нову главу започаткував Наресуан, король Аюттхаї (Сіам), коли він вирішив скористатися внутрішніми проблемами Бірми, особливо смертю наслідного принца Мінґі Сва.Наресуан розпочав вторгнення в Лан На (сучасний Північний Таїланд), який перебував під контролем Бірми, і навіть у саму Бірму, намагаючись досягти столиці Бірми Пегу.Однак ці амбітні кампанії були здебільшого невдалими та призвели до великих втрат з обох сторін.Хоча Наресуан не зміг досягти своїх головних цілей, йому вдалося забезпечити незалежність свого королівства та повернути частину території.Він провів кілька облог і брав участь у різних битвах, включаючи облогу Пегу в 1599 році. Однак кампанії не змогли зберегти свій початковий імпульс.Пегу не було взято, і сіамській армії довелося відступити через проблеми з матеріально-технічним забезпеченням і епідемію, яка спалахнула серед військ.Війна закінчилася без вирішального переможця, але вона сприяла ослабленню обох королівств, виснажуючи їхні ресурси та живу силу.Конфлікт 1593–1600 років між Бірмою та Сіамом мав тривалі наслідки.Хоча жодна зі сторін не могла претендувати на абсолютну перемогу, війна справді сприяла зміцненню незалежності Аюттхаї від сюзеренітету Бірми та значною мірою послабила Бірманську імперію.Ці події створили основу для майбутніх конфліктів і сформували геополітичний ландшафт Південно-Східної Азії.Війна розглядається як продовження багатовікового суперництва між двома націями, що характеризується зміною альянсів, територіальними амбіціями та боротьбою за домінування в регіоні.