Перший великий конфлікт між арабськими загарбниками та перськими військами в Месопотамії стався в 634 році нашої ери в битві біля мосту.Тут мусульманське військо чисельністю близько 5000 осіб на чолі з Абу ʿУбайдом ас-Такафі зазнало поразки від персів .Після цієї невдачі послідувала успішна кампанія Халіда ібн аль-Валіда, яка призвела до завоювання арабами майже всього Іраку протягом року, за винятком Ктесифона, столиці Персії.Ключовий момент настав приблизно в 636 році нашої ери, коли більша армія арабів-мусульман під проводом Саада ібн Абі Вакка розбила основну перську армію в битві при Аль-Кадісія.Ця перемога відкрила шлях до взяття Ктесифона.До кінця 638 року нашої ери мусульмани завоювали всі західні провінції Сасанідів, включаючи сучасний Ірак.Останній сасанідський імператор, Яздегерд III, утік спочатку до центральної, а потім північної Персії, де був убитий у 651 році нашої ери.Ісламські завоювання ознаменували наймасштабнішу семітську експансію в історії.Арабські завойовники заснували нові гарнізонні міста, зокрема аль-Куфу поблизу стародавнього Вавилона та Басру на півдні.Однак північ Іраку залишалася переважно ассирійською та арабсько-християнською.